Порода собаки тибетський мастиф

Тибетський мастиф – неймовірно великий і потужний собака, схожий радше на волохатого ведмедика, але при цьому на вигляд досить милий і добродушний. Саме значні розміри не дозволяють утримувати такого вихованця у звичайній квартирі, йому потрібен простір, і будинок із власною ділянкою підходить для цього якнайкраще. Та й взагалі існує безліч нюансів, які варто врахувати при виборі саме такого чотирилапого, але про все по порядку.

Історія породи

Як видно із самої назви, порода зʼявилася в таємничих і священних куточках Тибету. Як показують дослідження, мастифи жили в цій країні ще до появи писемності в камʼяному і бронзовому століттях. Якщо ж говорити про письмові джерела, то ця порода була згадана в них на початку XII століття. Використовувалися ці люті собаки в основному як захисники житла і монастирів. Що цікаво, працювали вони разом із тибетськими спанієлями, які завбачивши чужинців піднімали голосний гавкіт, після чого в боротьбу вступала важка артилерія у вигляді мастифів.

За рахунок віддаленості Тибету від інших країн, мастифи не змінювали свої початкові риси протягом багатьох століть. Лише іноді їх підносили важливим іноземним персонам у подарунок. А в основному люди з інших країн могли лише вірити розповідям мандрівників, що побували в Тибеті, про великих і лютих собак. Поширення породи світом почалося лише в середині XIX століття, коли один із цуценят був подарований королеві Вікторії. Після цього тибетські мастифи почали набувати популярності і серед інших поважних осіб і аристократів Великобританії, а потім й інших країн.

На початку Другої світової війни поширення породи встало під загрозу, оскільки постачання їх із батьківщини по всьому світу тимчасово припинилися. Однак у 1950 році мастифи зʼявилися в США після піднесення однієї з особин в якості подарунка президентові Ейзенхауеру. Але тоді ці собаки не змогли знайти любові жителів Америки і були відправлені на ранчо та забуті на два десятки років. Та вже у 60-х роках XX століття мастифи знову були завезені у Штати, після чого заснувався клуб любителів цієї породи. А вже через 10 років ці чотирилапі вперше взяли участь у виставці, після чого стали вельми успішними та популярними.

Сьогодні мастифи поширені по всьому світу, проте порода все ж до сих пір вважається досить рідкісною. Наприклад, у Великій Британії налічується всього лише близько 300 чистокровних особин, а в США порода «Тибетський мастиф» взагалі займає одну з останніх позицій у рейтингу популярності.

До речі, у багатьох виникає питання про те, скільки коштує тибетський мастиф, і відповідь на нього часто шокує. Так, ця порода вважається найдорожчою у світі, і вартість цуценят починається від 700 доларів і вище. Рекорд у цьому плані побив рідкісний червоний тибетський мастиф, проданий в 2011 році за 1,5 мільйона доларів.

Зовнішність

Завдяки унікальній зовнішності тибетського мастифа досить складно сплутати з будь-якою іншою породою. По-перше, вони дуже великі та сильні, але при цьому досить пропорційні. Що стосується зросту цих собак, то у псів його мінімальне значення може досягати 66 см, а у сук – 61 см. А говорячи про те, скільки важить тибетський мастиф, можна сказати, що вага особини даної породи в ідеалі коливається від 64 до 78 кг, ну а найбільший тибетський мастиф може вирости до 112 кг.

Шерсть у мастифів пряма, довга і дуже густа, підшерсток також доволі густий. На шиї є грива, завдяки якій цих собак нерідко порівнюють із левами. Що стосується забарвлення, то воно може варіюватися від найбільш світлого до глибокого каштанового, але основними вважаються золотистий, блакитний і чорний кольори. На грудях у мастифів іноді може красуватися біла пляма, також зрідка відзначається присутність плям світлих відтінків на лапах. У цілому також можна відзначити такі особливості:

• Голова відповідає габаритам пса: вона дуже міцна і важка, а округлий череп має на потилиці вельми виражений бугор.
• Морда дуже широка і квадратна, ніс також широкий і з досить великими ніздрями, губи мʼясисті.
• Трикутні вуха висять по боках вище рівня очей, карі очі розставлені широко і трохи косо.
• Щелепи з вертикальними зубами дуже міцні.
• Шия дуже широка і мускулиста, має вельми помітний загривок.
• Хвіст має середню довжину і розташований досить високо.
• Лапи сильні та широкі, коліна добре окреслені.

Тибетський мастиф характер

Сама зовнішність собаки вже з першого погляду говорить про те, що тварина дуже самовпевнена та незалежна. Почуття власної гідності зашкалює, що вимагає відповідного ставлення з боку оточуючих. Мастифи відмовляються вважати себе тваринами і вимагають з боку людей такого ставлення, ніби вони є рівними істотами. Вони дуже величаві та зазвичай поводяться чисто по-королівськи, ніколи не дозволяють собі прояви боягузтва, нервозності або раптової агресії.

Стосовно незнайомих людей, особливо у присутності господаря, ці собаки поводяться вельми стримано. Вони дуже спостережливі та стежать за всіма рухами навколо, але за відсутності реальної загрози ніколи не атакують першими. Інтуїція у представників цієї породи розвинена дуже добре, тому і нехороших на їхню думку людей терпіти поруч вони не будуть. Це, до речі, може стати гарним показником для господаря пса про те, з якими людьми він близько спілкується. Та й взагалі, якщо господар дуже добродушний і любить часто запрошувати додому друзів, мастиф у цьому випадку намагатиметься обмежити кількість таких візитів, не бажаючи змиритися із частими гостями.

Що стосується сімей, в яких є маленькі діти, то їм теж варто задуматися, як усі будуть уживатися під одним дахом із рідкісною собакою. Надто гучні й активні ігри дітей можуть бути сприйняті чотирилапим як потенційна загроза, що спричинить прояв агресії. Мастиф, недовго думаючи, встане на захист свого маленького господаря, що може призвести до плачевних наслідків.

Якщо говорити про взаємини з іншими тваринами, то корінний житель Тибету буде з ними досить домінантним. Це стосується як нових вихованців, які нещодавно зʼявилися в сімʼї, так і тих, із ким мастиф разом виріс. Тут не тільки інших собак, але навіть і котів величний чотирилапий буде щиро вважати членами своєї зграї. Краще все ж утриматися від заведення нового вихованця, щоб уникнути суперництва.

Вдома в родинному колі мастифи поводяться дуже дружелюбно та намагаються якомога більше часу проводити з любим господарем, особливо їм подобається лежати в ногах і мирно сопіти. Якщо дорослі особини достатньо спокійні та в деякій мірі апатичні, то цуценята досить сильні й енергійні. З огляду на габарити цих маленьких ведмежат і їхнє прагнення бігати та грати, варто не залишати їх без нагляду, інакше будинок буде просто розгромлений.

Також варто враховувати звичку мастифів від нудьги гризти все, що потрапить на очі. Якщо господарям дорогі меблі та предмети інтерʼєру, варто купити собаці побільше іграшок, а також частіше виводити його на прогулянки. Особливо сильно вони люблять грати в мʼяч або фризбі, а зимові прогулянки і валяння у снігу цінують більше за інші розваги.

Виховання і дресирування

На жаль, через королівську вдачу мастифи дуже складно піддаються дресируванню, тому тут важливо набратися сил і терпіння. Щоб домогтися освоєння вихованцем команд, доведеться досить наполегливо постаратися і витратити багато часу. Важливо не лаяти чотирилапого, а навпаки частіше хвалити його та гладити. Взагалі для собак цієї породи важливу роль відіграє рання соціалізація, що передбачає спілкування цуценяти з іншими тваринами і людьми. Для цього необхідно завести разом із мастифом іншого песика або кішку, частіше запрошувати додому гостей, а під час прогулянок обирати різні маршрути.

Утримання та догляд

Особливого догляду за собаками цієї породи вимагає звичайно ж густа і довга шерсть. Незважаючи на те, що утворення ковтунів тут є рідкістю, регулярне розчісування все ж необхідне. Купати мастифів без вагомих на те причин рекомендується не частіше 1 разу на 3 місяці. Також необхідно періодично стригти пазурі та 2-3 рази на тиждень чистити зуби собаці. Важливо і регулярно, бажано не рідше 1 разу на тиждень, протирати вушні раковини й очі за допомогою вологого шматочка тканини.

Вибір харчування також дуже важливий, адже саме раціон вихованця безпосередньо впливає на його здоровʼя і самопочуття. Тому до питання про те, чим годувати собаку, потрібно поставитися з усією серйозністю. Тут для початку важливо зрозуміти, яким буде харчування:

1. Можна купувати готові заводські корми. У разі такого вибору все досить просто, адже готові корми вже містять в собі все необхідне для повноцінного харчування: мʼясо, вітаміни, мінерали, іноді овочі та фрукти і часто корисні добавки.

2. Можна годувати чотирилапого натуральною їжею зі свого столу. Тут буде складніше. По- перше, необхідно підтримувати баланс усіх необхідних речовин. По-друге, великі собаки багато їдять, і господарям постійно доведеться готувати. Також необхідно стежити за тим, щоб у миску вихованця не потрапляли такі продукти:

• Риба;
• Гостра, копчена та солона їжа;
• Жирне мʼясо;
• Сирі яйця;
• Горіхи;
• Борошняні вироби;
• Солодощі.

Важливо також розуміти, що поєднання двох типів харчування не припустиме, необхідно вибрати тільки один і дотримуватися саме його.

Як вибрати цуценя

Якщо, ознайомившись із подробицями щодо представників цієї породи, Ви все ж зважитеся завести такого вихованця, то важливо не потрапити на вудку шахраїв. Краще знайти розплідник перевіреного собаківника та придбати цуценя саме там. Якщо малюк з родоводом, то на нього також видадуть і необхідні документи.

Мастиф – хороший і дуже цікавий собака. Якщо розміри житла дозволяють, обовʼязково заведіть собі такого теплого, пухнастого і вірного друга. А він у відповідь подарує Вам свою відданість і щиру любов.

Також буде цікаво: Порода алабай.