Порода собак бладхаунд

Багато собаківників перед тим, як завести чотирилапого друга, вивчають інформацію про різні породи, щоб зрозуміти, яку ж із безлічі вибрати для себе. Сьогодні в моді маленькі собачки, але все ж і великі особини не обходять увагою. Для тих, хто хоче мати поруч вірного і відданого друга, чудово підійде, наприклад, порода собак бладхаунд, яку іноді також називають Сент-Юберський собака.

Ці собаки родом із Бельгії ніби на генетичному рівні налаштовані на те, аби допомагати людям, що їх оточують. Вони дуже добродушні, але при цьому прагнуть вірою і правдою служити своєму господареві, не вимагаючи багато чого взамін. Агресію такі особини практично ніколи не виявляють і, що цікаво, їх неможливо навчити нападу на людей.

Характер у них досить твердий і врівноважений, працьовитість із народження в крові, а також можна окремо відзначити унікальний нюх. До речі, саме завдяки чудовому чуттю ці пси часто використовуються у пошуково-рятувальних операціях, а також на службі в поліції та на митниці.

Також бладхаунди зарекомендували себе чудовими мисливцями. Вони можуть годинами йти слідом, допомагаючи своєму господареві знайти дичину. Якщо ж полювання та охорона вас не цікавлять, то такий пес може легко стати звичайним домашнім вихованцем, який проявить себе як надійний і вірний друг.

Історія породи.

Як вже було сказано вище, родом вона з Бельгії. У перекладі на бельгійський “бладхаунд” - це «собака крові», проте кровожерливість у них геть відсутня. Звідки ж така назва? Є дві версії з приводу цього:

1. Ідеться знову ж про чудовий нюх, завдяки якому тварина на полюванні без проблем чує поранену дичину та виходить на її слід; 2. Згідно з другою версією, назва говорить про чистокровність цих собак.

Серед всіх інших порід бладхаунди вважаються також найдавнішою гончою породою. Раніше їх предки проживали на території монастирів, де монахи доглядали за ними і ретельно стежили за чистопородністю. У Середньовіччі ці пси були популярні та дуже високо цінувалися серед царських осіб. Практично в будь-якому королівському дворі можна було знайти псарню зі зграями бладхаундов, які супроводжували своїх господарів на полюванні.

Розвиток порода продовжила у XX столітті, коли бладхаундов завезли на територію Англії. Там високопоставлені особи гідно оцінили цих швидких та неперевершених гончаків. Із тих часів популярність породи стала стрімко набирати обертів. Пси стали використовуватися не тільки як мисливці, а й як шукачі у рятувально-пошукових операціях, в яких неперевершена витривалість дозволяла шукати зниклу людини добу та більше без сну і відпочинку.

Собачі стандарти.

Бладхаундов досить важко сплутати з іншими собаками за рахунок своїх особливостей. Ці собаки досить потужні і мають специфічну зовнішність. Головна їх відмінна риса - це велика квадратна голова із безліччю складок, схожих на глибокі зморшки. Цікаво, що у псів така особливість виражається сильніше, ніж у сук.

Що стосується зросту дорослої особини, то він зазвичай сягає від 60 до 68 сантиметрів, а вага в середньому складає від 40 до 55 кілограмів. Вушка у бладхаундов тонкі і висячі, на дотик як мʼякий оксамит. Шия досить довга, що дозволяє при пошуку без проблем на ходу нюхати землю.

Розмір очей у цих собак середній, а колір їх буває різним і залежить зазвичай від забарвлення шерсті. Найчастіше зустрічаються очі з відтінками від світло-горіхового до темно-коричневого або навіть кольору бурштину. Здавалося б, через численні складки на щоках особини цієї породи можуть страждати на підвищену сльозоточивість, але ні, сльози особливо не течуть. Взагалі через таку будови морди собачки здаються сумними і нудьгуючими, але це лише на перший погляд. Зазвичай ці чотирилапі дуже рухливі, активні та життєрадісні.

Носи у особин цієї породи досить великі та з широкими ніздрями. Губи довгі, а в куточках трохи звисають. Шерсть коротка і досить жорстка, але на дотик доволі мʼяка. Такий покрив допомагає тваринам захищатися від холоду та інших природних сюрпризів. Також у числі зовнішніх ознак можна виділити мʼязисті лапи, міцний поперек, широку та потужну грудну клітину і товстий хвіст, що нагадує за формою шаблю. Якщо говорити про забарвлення, то різноманітність тут невелика: в основному воно рудо-чорне, при цьому ці кольори можуть як би мігрувати по тілу тварини. В однієї собачки, наприклад, на тлі рудого тіла буде виділятися чорна спина, а в іншої голова.

Догляд і вигул.

Для початку важливо зрозуміти те, що такому собаці буде вкрай некомфортно проживати у квартирі, їй потрібен простір. В ідеалі заводити бладхаундов варто, якщо у вас є будинок зі своєю ділянкою. Як вже було написано раніше, собаки активні, тому вони потребують простору, в якому можна буде витрачати енергію. В ідеалі це має бути хоча б немаленький вольєр, а краще і ціла огороджена ділянка, якою можна буде безперешкодно пересуватися.

Якщо ж такий пес оселиться в міській квартирі, то господарям потрібно бути готовими до частих і тривалим прогулянок. Природженому мисливцеві просто необхідно грати, винюхувати нові для себе запахи і максимально багато рухатися. До речі, бладхаунд може настільки захопитися якимось запахом, що відстане від господаря і загубиться, тому краще все ж вигулювати хвостатого на повідку.

Ветеринари рекомендують гуляти з дорослими особинами мінімум 50 хвилин 2 рази на день. Цього часу має їм вистачити, щоб виплеснути енергію. До речі, якщо говорити про ще несформоване щеня, то його тривалими прогулянками краще не перевтомлювати.

Звісно, бладхаунд як і будь-якому собаці необхідні іграшки, а також різні ласощі у вигляді кісточок. Для повноцінного догляду також потрібно придбати різні щітки, гребінці, шампуні, когтерізки та інші інструменти. Про це докладніше краще проконсультуватися у ветеринара, який точно визначить, що потрібно тому чи іншому песику. До слова, якщо у господарів не вистачає часу на догляд за твариною або він у тій чи іншій мірі є неможливим, існують спеціальні сервісні ветеринарні служби, які можуть зробити це самі. Наприклад, не всі собаки люблять чищення зубів, а стрижку пазурів так взагалі не переносять.

Взагалі правил з догляду не так багато, але якщо їх дотримуватися, то можна допомогти вихованцеві довше зберегти здоровʼя і бадьорість духу. По суті головних правил всього шість:

• Мінімум 2 рази на тиждень собаку необхідно розчісувати. Для цього можна придбати спеціальну щітку, фурмінатор або гумову рукавичку;
• Водні процедури потрібно проводити у разі потреби. Після купання пса важливо ретельно висушити, навіть якщо на дворі спекотне літо. Зробити це можна за допомогою рушника, або ж вдатися до фену, якщо собака його не буде сильно боятися.
• Вушка також вимагають догляду. Так як вони досить великі і висячі, там згодом можуть накопичуватися бруд і пил, від яких потрібно позбуватися. А зробити це самостійно вихованець, на жаль, не зможе. Для очищення вух можна використовувати спеціальні вологі серветки або інші засоби, що продаються у зоомагазинах. Сам процес необхідно проходити в міру забруднення, тому і вуха важливо оглядати хоча б раз на 2 дні.
• Очі теж потрібно регулярно оглядати, так як через сильно звисаючі повіки ця порода найбільш схильна до запалень та конʼюктівіту. Для профілактики бажано промивати очі слабозавареним чорним чаєм.
• Цей пункт також повʼязаний із горезвісними складками. Під ними можуть виникати прілості, тому важливо протирати вихованця спеціальними ветеринарними засобами.
• Стрижка кігтів. Якщо тварина гуляє часто і довго, то кігті повинні сточуватися природним чином. Якщо ж цього не відбувається, підрізати їх доведеться господарям, ну або ж за допомогою лікаря-ветеринара.

Окрім усього іншого, у господарів пса такої породи виникає питання, чим годувати вихованця. Тут є нюанс, який полягає в тому, що у бладхаундов часто бувають проблеми, повʼязані зі скелетно-мʼязовою системою. Вроджене захворювання легко може загостритися через неправильне харчування. Саме тому їжа повинна бути максимально збалансована, будь то прідбаний корм або їжа з господарського столу. В ідеалі, звісно ж варто купувати хороші корми, вироблені з урахуванням особливостей породи.

Плюси і мінуси.

Існують фактори, на які звертають увагу собаківники, вибираючи ту чи іншу породу. І, зрозуміло, скрізь існують свої переваги та недоліки. Говорячи про бладхаундів, можна виділити такі переваги:

• Оригінальний зовнішній вигляд;
• дружелюбність;
• Неповторний нюх;
• Відданість господарям;
• Приголомшливо ніжне ставлення до дітей.

Що стосується недоліків, які відлякують, то відзначають такі:

• Вроджена схильність до хвороб очей та вух;
• Необхідність тривалих прогулянок;
• Надмірна «балакучість»;
• Підвищене слиновиділення;
• Складний догляд.

Скільки коштує бладхаунд

Дана порода сьогодні не є рідкісною, але і особливо популярною назвати її не можна. Бувають випадки, коли господарям суки, що ощенилася, просто нікуди подіти новонароджених малюків, і їх віддають мало не задарма. Але якщо подивитися середню вартість собачки, то вона становить від 850 до 1200 доларів США. Авжеж, чим кращий родовід і чим жадібніший продавець, тим ціна буде вищою.

Висновок

Як то кажуть, собака від собаки різниться. Порід багато, вибір дуже великий, але якщо вам потрібен дійсно вірний і відданий друг, то бладхаунд відмінно підійде на цю роль. Так, він виглядає сумним і злим, але за цією оманливою зовнішністю ховається добре серце, легка вдача і неймовірна любов до господаря. Такий пес відмінно уживеться як з іншими звірятами, так і з маленькими дітьми, а зовнішність - це просто зовнішність.

Також читайте про таку породу як ягдтерʼєр.