Британська короткошерста кішка

Британська короткошерста кіт – улюблена багатьма тваринка, яка підкорює своєю красою, величезними круглими очима і плюшевої шубкою. Такі кішечки дуже розумні, охайні, легко навчаються і досить невибагливі. Про те, що потрібно знати майбутнім господарям, які хочуть завести у себе вдома британця, розповість ця стаття.

Коротка історія.

Незважаючи на промовисту назву породи, до сих пір ніхто не може точно сказати, звідки саме вона взяла свій початок. На сьогоднішній день є дві офіційні версії, прихильники яких продовжують суперечки між собою:

1. Франція. Вчені, які дотримуються цієї версії, стверджують, що британці є найближчими родичами французької котячої породи шартрез. Прихильники такого варіанту вважають, що ці кішки були одночасно завезені в Європу з Африки, де потім розводилися ченцями. А пізніше в якості корабельних щуроловів ці кішки допливли і до Великобританії. Головним підтвердженням такої версії вчені вважають зовнішню схожість представників двох порід.
2. Рим. Прихильники такої версії посилаються на часи, коли Великобританія завоювала Рим, і саме після цього британські коти зʼявилися на англійській землі. Також підтвердженням цього факту є масові поховання котів, знайдені археологами в землях Британії.

Але все ж найперші зображення британських вихованців були знайдені саме в Англії, що точно говорить про походження породи безпосередньо звідти.

Опис породи.

Короткошерста британська кіт вважається найдавнішим представником великих порід сімейства котячих. Такі вихованці достатньо великі, дуже міцні, сильні і мʼязисті. А основні відмінні риси тут можна виділити наступні:

• Голова кругла, розширена ближче до вилиць;
• Шия товста і коротка, практично непомітна;
• Морда виразна, ніс злегка приплюснутий;
• Тулуб прямий, злегка приосадкуватий і масивний;
• Ноги короткі, але при цьому доволі масивні й міцні;
• Хвіст товстий, закруглений на кінці, помірної довжини;
• Шерсть коротка і густа, наче плюшева на дотик;
• Очі великі та круглі, широко посаджені, зазвичай блакитного або помаранчево-коричневого кольору.
• Вушка прямі та трикутні. До речі, часто можна почути вислів: «Британська короткошерста кіт висловуха», але це неправда. Капловухими бувають тільки кішки шотландської породи, а британці завжди прямовухі.

У цілому британці дуже миловидні та граціозні, у них унікальний погляд і неймовірно пухнасті щоки, чим ті й заслужили всенародну любов. Можна відзначити також улюблений всіма мультфільми «Гарфілд» і «Шрек», де прототипами котів-героїв стали саме британці.

Загальні параметри і тривалість життя.

Якщо говорити про вагу і зріст дорослих особин, то середні показники тут такі:

• Кіт – зріст 25-35 см, вага 6-9 кг;
• кіт – зріст 25-35 см, вага 4-6 кг.

Що стосується середньої тривалості життя британців, то вона становить 15-20 років. Залежать ці показники, звичайно ж, від способу життя вихованця, його раціону і турботи господарів.

Якого бувають кольору.

Спочатку типовим представником породи була британська короткошерста кіт блакитна, названа так завдяки дивовижному кольору, що переливається, цього блакитного відтінку. На сьогодні ж існує понад сто різних колірних варіацій, найбільш популярними видами серед яких є такі:

• Суцільний колір. У такому випадку шубка тварини повністю одного кольору, серед яких найчастіше зустрічаються блакитний, чорний, сірувато-блакитний, срібний і табі. Є також і незвичайні білі особини – британська короткошерста кіт біла вважається досить рідкісною і дорогою. І британська короткошерста кіт шоколадного забарвлення також належить до найцінніших екземплярів.
• Димчастий. Таке забарвлення є контрастом між дуже світлим підшерстям і більш темним кольором переднього плану. Також при такому варіанті будуть більш темного кольору лапи, голова і спинка кішки.
• Біколор. Такий варіант має на увазі присутність у забарвленні двох кольорів: основний і білий. Також особливість цього окрасу в тому, що частини із шерстинками білого та іншого кольору чітко відокремлені один від одного.
• Черепаховий. Таке забарвлення містить у собі два та більше колірних відтінків, схожих один з одним. Наприклад, червоний і кремовий або блакитний і кремовий. Також тут представлені цятки на шерсті.
• Табі. Досить цікаве забарвлення, при якому дуже чітко видно плями на шерсті тварин, також тут присутня літера «М» на лобі. Уздовж спини видно чіткі лінії, по боках намальовані кільця, а на животику добре помітні плями. Таке забарвлення ще називають мармуровим, плямистим або смугастим.
• Колорний. Такий колір представляє собою особливе забарвлення тільки деяких частин тіла вихованця, зокрема хвоста, лап і мордочки. Цікаво, що це забарвлення здатне змінюватися в залежності від температури.

Це лише найтиповіші забарвлення, але селекціонери завдяки своїй праці вигадують усе більш цікаві та вишукані.

Характер і звички.

Вдача у британських короткошерстих котів вельми своєрідна. Вони дуже спокійні та поступливі, але при цьому поводяться по-королівськи та по-особливому ставляться до людей, що їх оточують. У загальному і цілому, аристократична кров дає британцеві повне право вважати господарем в будинку саме себе.

Вони горді та величні, не люблять підлещуватися до людей і тим більше сидіти у них на руках. Максимум, на що здатний такий кіт, проявляючи свою повагу і любов до господаря – це примоститися поруч із ним на дивані. І навіть якщо британська кіт дуже голодна, підлещуватися про ноги, випрошуючи їжу, вона не стане. Максимум, що вона зробить в такому випадку – просто мовчки сидітиме коло порожньої миски та величаво дивитиметься на Вас.

У цілому ж британці дуже спокійні та миролюбні, вони вважають за краще тихий спосіб життя без особливих активностей і бігання по квартирі. Зазвичай вони сплять або довго дивляться у вікно. Що стосується спілкування з дітьми, то кошенята з радістю грають із ними, а дорослі коти просто не звертають на них уваги і вважають за краще просто зникнути, сховавшись деінде.

Взагалі такі кішки чудово підійдуть людям, які дуже зайняті та багато часу проводять на роботі. Британці спокійно переносять самотність, але поверненню господаря, звичайно ж, завжди раді. До сторонніх же вони ставляться насторожено і для того, щоб заслужити повагу британської кішки, потрібно дати їй добре розглянути нового гостя. А щоб британка подружилася з новим вихованцем, доведеться набратися терпіння і для початку залишити їх вдома наодинці мінімум на один день. Далі спілкування між тваринами має поступово почати налагоджуватися.

Як доглядати.

Британським кітм добре живеться як на вулиці, так і в домашніх умовах, тому тримати їх можна як у міській квартирі, так і у приватному заміському будинку. Звичайно ж перш, ніж завести вихованця, необхідно придбати для нього все необхідне: лоток з наповнювачем, миску, корм, іграшки, дряпку и лежанку.

Як вже було сказано раніше, британські коти не вимагають особливого догляду, але деякі процедури іноді проводити все-таки необхідно:

• Розчісування. Шерсть у британців коротка, тому вичісувати її достатньо 1 раз на тиждень, а в період линьки краще робити це щодня. Використовувати для цього можна спеціальну щітку, фурмінатор або ж зручну масажну рукавичку.
• Банні процедури. Взагалі всі кішки є вельми охайними, а британці особливо: вони миють свою шубку самі, вилизуючи її по кілька разів на день. Але і повноцінне купання все ж зрідка, але необхідне, краще за все 1 раз на 3 місяці. Для миття потрібно використовувати спеціальний котячий шампунь, а після завершення процедури необхідно або акуратно висушити шерсть феном, або залишити її сушитися природним чином, але при цьому уникати протягів.
• Вуха. Вушка 2 рази на місяць варто очищати від бруду та сірки за допомогою ватної палички.
• Кігті. Якщо кігті НЕ сточуються самі природним чином, їх доведеться періодично підстригати. Бажано, звичайно, довірити цю процедуру фахівцеві, оскільки у британських котів у кожному пазурі проходять судини. Також процесу сточування може допомогти звичайна дряпка, встановлена вдома.
• Відвідування ветеринара. Взагалі будь-яку кішку хоча б зрідка потрібно показувати лікарю, а британців тим більше. Справа в тому, що порода виведена штучно, за рахунок чого у неї на генетичному рівні закладені різні захворювання. Саме тому необхідні регулярні огляди ветеринара, а також здача аналізів і вакцинація.

Чим годувати.

Відразу варто відзначити, що британські кішки дуже люблять поїсти. Прикорм кошеняти необхідно починати у віці 3 тижнів, потім його поступово переводять на вологе харчування, а сухий корм дозволено давати тільки за досягнення віку 4 місяців. Вирощують цих вихованців зазвичай професійні заводники, які передають тварину новим господарям вже коли вона цілком самостійна.

Британців, як і інших котів, необхідно годувати одним з обраних варіантів: або готовими заводськими кормами, або ж домашньою їжею. Який же варіант краще і що потрібно про них знати?

1. Перший варіант набагато простіший і надійніший. У будь-якому зоомагазині продаються як консерви, так і сухі корми, повністю готові до вживання. Але плюшеві британці особливі, і з огляду на особливості їхнього організму, виробники виготовляють корми, орієнтовані саме на цю породу. І корми ці, до речі, недешеві, тому годування вихованця може вдарити по кишені, до чого повинні бути готові його майбутні власники. Також варто відзначити, що готове харчування вже містить у собі всі необхідні коту вітаміни та мікроелементи.
2. Другий варіант, можливо, і дешевший, але обравши його, доведеться суворо дотримуватися наступних правил під час приготування дозволених продуктів:

• нежирне мʼясо або рибу потрібно відварювати, очищувати від кісток і різати на маленькі шматочки;
• Рис, гречану крупу, пшінку й овес потрібно варити;
• Моркву та зелень також необхідно або варити, або запікати;

У списку дозволених продуктів окрім перерахованих також є варені круто яйця, молочні продукти і куряча печінка. Звичайно, не варто і забувати про воду: в чистому вигляді вона завжди повинна бути доступна коту.

Що ж стосується заборонених продуктів, то в їх числі все копчене, борошняне, смажене, гостре і солодке, а також жирне мʼясо та риба. Ще варто враховувати, що потрібно додатково давати вихованцеві вітамінні та мінеральні добавки.

Також читайте: Клички для котів дівчаток