Безшерсті собаки

Як ви, напевно, памʼятаєте із курсу шкільної зоології, шкіра – найбільший орган тварини. Крім того, це єдиний орган, який повністю доступний для огляду. Нирки, печінка, шлунок та інший «лівер» надійно заховані всередині собаки, а шкіра – ось вона, як на долоні, дивись, скільки захочеш.

Здавалося б, діагностика шкірних захворювань не повинна викликати у лікарів жодних труднощів – все перед очима, дивись, визначай причину, призначай лікування. На практиці все виявляється набагато складніше. Справа в тому, що на шкірі як у дзеркалі відбиваються будь-які патологічні зміни, що відбуваються в собачому організмі. І лише незначна частина симптомів спричинена проблемами власне шкірного покриву.

Ураження шкіри у тварин може бути викликано різними причинами, починаючи від найбанальніших (наявність таких ектопаразитів, як блохи, підшкірні кліщі, а також трихофітія та мікроспорія). Крім того, на стан шкірного покриву та вовни впливають аліментарні захворювання (недолік вітамінів, мікро-макроелементів), тяжкі системні хвороби (хронічні захворювання печінки, ендокринологічні патології). Всі ці процеси викликають досить подібні проблеми на шкірі, такі як свербіння, запалення, алопеція.

Як бачите, причин для виникнення шкірних захворювань більш ніж достатньо, тому якщо ви привели свого вихованця на прийом до ветеринарного дерматолога, не чекайте, що лікар подивиться одним оком на хворого собаку і відразу поставить діагноз і призначить лікування.

Практично неможливо одразу поставити правильний діагноз. При першому візиті важливо скласти діагностичний план, реалізація якого призведе до постановки остаточного і вірного діагнозу, що є основною умовою успішного лікування. Ось так, не більше не менше, а цілий ДІАГНОСТИЧНИЙ ПЛАН. Чому так складно? Та тому, що симптоми більшості шкірних захворювань схожі одна на одну як дві краплі води. Волосся у хворого пса стає сухим, тьмяним, часто надламується біля основи. На шкірі можуть зʼявлятися невеликі безволосі ділянки, частіше круглої або овальної форми, покриті лусочками та скоринками. При хронічних процесах шкіра ущільнюється, утворюється складчастість, а дрібні множинні алопеції (ділянки облисіння) зливаються, захоплюючи значні ділянки тіла. Подібний стан може бути викликаний різними причинами, починаючи з дефіциту цинку і закінчуючи гормональним дисбалансом, і завдання лікаря – знайти справжню причину, що призвела до захворювання.

Пошуки починаються з опитування власника або, як кажуть лікарі, зі збору анамнезу. При цьому не буває малоцінної інформації, важливо все, починаючи від віку, статі вихованця, породи, умов проживання, контакту з іншими тваринами, і закінчуючи такими на перший погляд неважливими моментами, як матеріал посуду, з якого тварина споживає корм, та складу сімʼї, де ця тварина проживає.

Після бесіди з господарем лікар повинен уважно оглянути чотирилапого хворого і вирішити, які обстеження необхідні для уточнення діагнозу: лабораторні аналізи, від найпростіших (зішкріб, діагностика лампою Вуда) до складніших і трудомістких, таких як діагностична дієта, гістолог бакпосіви. І лише після проведення всіх цих процедур тварині ставиться діагноз та призначається лікування.

Крім того, існують породи, для яких характерні ті чи інші проблеми шкіри. Візьмемо, наприклад, найдивовижніших представників собачого племені – екзотичних безшерстих мексиканців та китайських чубатих. Екзоти (особливо китайські чубаті) у лічені роки стали дуже популярними – кому ж не потрібний у господарстві такий скарб! І тільки з часом, коли хвиля ейфорії зменшилася, зʼясувалося, що ніщо собаче безшерсним песикам не чуже – у них, як і в інших порід, є свої проблеми. Деякі з них безпосередньо повʼязані саме з відсутністю шерстного покриву.

Собаки голих порід мають своєрідну анатомічну будову своєї шкіри, і з цими особливостями повʼязані захворювання і деякі стани шкіри, що призводять до таких захворювань. Наприклад, у них на корпусі часто зʼявляються камедони – невеликі вузлики чорного або білого кольору. Нічого страшного в цих горбочках немає. Це не заразно і не передається іншим собакам чи людині. Якщо камедонов всього кілька і немає ознак запалення, можна не звертати на них увагу, але їх бурхливий розвиток може завдавати собаці занепокоєння. Цікаво, що камедони виникають у тварин тільки з віком, тому у ніжному цуценячому віці неможливо вгадати, чи зʼявляться вони на шкірі у дорослого собаки.

…Отже, камедони не хвороба і не становлять небезпеки для собаки. Але коли шкіра в короткий термін перетворюється на щось, що своєю пухирчастістю нагадує молодий огірок, все-таки варто показати вихованця ветеринарному лікарю-дерматологу. Поява такої кількості камедонів – сигнал про те, що в собачому організмі стався якийсь збій (наприклад, порушений гормональний баланс або не збалансована дієта).

Причин виникнення камедонів, як бачите, безліч, і саме тому не варто навіть намагатися вирішити проблему самостійно, наприклад, шляхом їх видавлювання.

Неакуратне втручання може призвести до того, що камедон просто лусне в шкірі, внаслідок чого почнеться бактеріальне запалення шкіри, і на тому місці, де собака мала косметичну проблему, виникне вже реальне дерматологічне захворювання. Але навіть якщо ваша міні-операція пройде без наслідків, причину ви все одно не усунете. Через деякий час замість одного віддаленого камедону зʼявиться пара-трійка нових. Краще довірте вирішення цієї проблеми ветеринарному лікарю (якщо є можливість – дерматологу), адже якщо причин виникнення шкідливих прищиків безліч, то й способів позбавлення їх не менше.

…На жаль, камедони – далеко не єдина шкірна проблема безшерстих собачок.

Шкіра голих собак не захищена вовною, вони більш схильні до впливу ультрафіолету, тому лікарі не рекомендують голякам тривалий час перебувати на відкритому повітрі під сонячним промінням. Надлишок ультрафіолету може призвести до появи на корпусі темних плям і провокувати онкологічні захворювання шкіри (про це можуть свідчити зміни стану шкірного покриву: плями розростаються, змінюється їх колір, вони піднімаються над поверхнею шкіри).

Виходить, що відсутність шерстного покриву не така й полегшує життя власника, просто догляд за вовною замінюється доглядом за шкірою. Щоправда, всі шкірні проблеми у голих собачок, як кажуть, очевидні, тому й помітити їх не важко.

Звичайно, подібні неприємності трапляються далеко не з усіма безшерстими собаками - більшість з них має чудове здоровʼя - але регулярний огляд вихованця допоможе вам вчасно помітити навіть найменші зміни стану його шкіри.

І не просто помітити, а й звернутися за консультацією до фахівця – як відомо, чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів на одужання.

Також читайте про породу собак Алабай.