Русский той терьер

Російський той-терʼєр – це невелика декоративна порода, яка радує кожну сімʼю, що зважилася завести це чудо. Незважаючи на маленькі розміри, кожен такий песик в душі справжній грізний лев, готовий у будь-який момент стати на захист господарів і пуститися в бій навіть із противником, в рази більшим за себе.

Опис породи

Той-терʼєр у перекладі з англійської мови звучить як «іграшковий терʼєр», що цілком виправдовує цих малюків. Вони дійсно настільки маленькі та смішні, що більше схожі на іграшкових собачок, аніж на справжніх. Що стосується статури, то собачки дуже тендітні, із тонкими високими лапами і сухою мускулатурою.

Шерсть зазвичай чорно-підпалого кольору, гладенька. Але існує також і довгошерстий той-терʼєр, у нього довжина шерстки досягає 3-5 сантиметрів, а сама її структура може бути як прямою, так і хвилястою. Линяють ці собачки досить рідко і не вимагають особливо ретельного догляду, тому ідеально підходять для утримання у квартирі.

Якщо говорити про темперамент, то його можна легко розпізнати, навіть просто глянувши на це миле створіння. Англійський той-терʼєр дуже грайливий і активний, у нього повно енергії, і тому він практично завжди знаходиться в русі. До речі, саме це може налякати людей похилого віку, які планують завести песика, їм підійде вихованець більш спокійної породи.

Що стосовно взаємодії з оточуючими, то характер той-терʼєр зазвичай проявляє на вулиці по відношенню до незнайомих людей і собак. В основному ж він добре ладнає з господарями і їхніми гостями, а також з іншими чотирилапими, що знаходяться в найближчому оточенні. А ось у сімʼях, де є діти, той-терʼєрові може бути некомфортно, адже він легко збудливий та схильний до стресів. А взагалі ці собачки дуже компанійські та насилу переносять самотність, тому і господар, усвідомлюючи це, повинен якомога більше часу проводити з улюбленцем і не затримуватися на роботі.

Утримання і догляд

Як вже було сказано вище, порода той-терʼєр не вимагає ретельного догляду, проте деяких правил господарям все ж потрібно дотримуватися.

1. Гігієна. Цим малюкам, як і іншим породам собак, необхідні гігієнічні процедури:

• Очі і вушка варто щодня оглядати. Вушну сірку і виділення з очей при їх виявленні потрібно акуратно видаляти ватяними паличками.
• Зуби теж потребують догляду: для підтримання їхнього здоровʼя та чистоти потрібно давати вихованцеві гризти спеціальні кістки або галети;
• Стрижки той-терʼєр міні не потребує, особливо якщо він короткошерстий. Довгошерстих ж господарі стрижуть за бажанням для участі у виставках, у спекотну пору року або просто заради забави, залишаючи шерсть лише на кінчиках вух і хвоста.
• Банні процедури також особливо не потрібні. Шкіра у тоя дуже чутлива і схильна до появи подразнень, тому часті купання йому протипоказані. Достатньо лише помити лапки після прогулянки, а повноцінне прийняття ванни ветеринари рекомендують проводити не частіше 2-6 разів на рік. При цьому дуже важливо, щоб вода була тепла і не потрапляла до вух, а шампунь необхідно підібрати наймʼякший.
• Стрижка пазурів проводиться за потребою і робити це краще за все спеціальним тримерами. А от користуватися ножицями або кусачками не рекомендується, оскільки можна легко з необережності пошкодити судину, що знаходиться всередині нігтя.

2. Харчування. Тут потрібно вибрати один з двох варіантів: домашнє харчування або готові заводські корми:

• У випадку, якщо господар вирішив годувати вихованця їжею зі свого столу, то все підряд давати ні в якому разі не можна. Перевагу краще віддати нежирному мʼясу, птиці та рибі, бажано відварним. Також необхідно додавати в раціон крупи: наприклад, гречану або геркулесову кашу. В принципі, усі продукти повинні бути багаті на клітковину, але при цьому не містити великої кількості жирів і вуглеводів. Готувати доведеться щодня, так як у той-терʼєра досить чутливий шлунок, що не готовий до сприйняття несвіжої їжі. Також необхідно додатково давати вітамінні і мінеральні добавки.
• При виборі готових кормів все буде набагато легше. Різні виробники регулярно оновлюють лінійки своїх кормів, насичуючи їх свіжим мʼясом, вітамінами, мінералами і мікроелементами. Вибір може бути зроблений як на користь консервів, так і на користь сухарів – тут все буде залежати від уподобань самого вихованця. Але краще все ж обрати сухий корм ппреміум-класу для собак дрібних порід.

3. Прогулянки. Так як собака той-терʼєр досить активний, йому потрібно вивільняти свою енергію. І де ж, як не на вулиці, це найкраще робити? Але важливо не просто частіше виводити чотирилапого малюка на прогулянку, а дотримуватися при цьому кількох важливих правил:

• При вигулі той-терʼєра неможна користуватися нашийником і повідцем, йому підійде тільки спеціальна шлейка. Справа в тому, що в разі різкого ривка, а це на вулиці зовсім не рідкість, можна нанести малюкові травму шийного відділу хребта. Найкраще випустити вихованця на відкрите повітря на огороджений майданчик, де не буде інших тварин і людей.
• На холодну пору року доведеться обзавестися комбінезоном, оскільки маленькі собачки дуже швидко мерзнуть і легко застуджуються. А на весну і осінь прекрасно підійде непромокальний костюмчик.
• Важливо не давати тою підходити до великих собак. Безстрашний малюк не усвідомлює своїх крихітних розмірів і не вміє розраховувати свої та чужі сили, тому без будь-яких побоювань може «напасти» хоч на таксу, хоч на вовкодава.
• І звичайно ж, особливу увагу слід приділити захисту від паразитів і всіляких інфекційних захворювань, які підстерігають чотирилапих.

У випадку з блохами та кліщами зазвичай достатньо проводити профілактику один раз на рік навесні, коли приходить потепління. Проводиться вона за допомогою нанесення на холку тварини спеціальних захисних крапель. Можна також застосовувати шампуні від паразитів і надягати спеціальний нашийник, але вони часто не дають необхідного захисту.

Що стосовно такого страшного захворювання як сказ, то він нього необхідно 1 раз на рік робити щеплення, а за 2 тижні до вакцинації потрібно обробити вихованця від глистів. Щеплення робиться, само собою, у ветеринарній клініці, а ось засіб від гельмінтів можна самостійно купити в аптеці і дати собачці.

Домашні умови

Оскільки той – маленький собака, він схильний до різного роду травмувань. Мало того, що ця порода дуже тендітна, так ще і не в міру допитлива. Терʼєр неодмінно обстежить кожен кут у квартирі та ще й спробує все на зуб, тому необхідно захистити його від небезпек: заховати дроти і гострі предмети; позбутися від щілин між меблями, у яких малюк може застрягти; прибрати з підлоги все, що має цінність і може бути покусане із цікавості. Якщо на підлозі лежить слизький паркет, лінолеум або ламінат, їх краще застелити килимом. Кінцівки у маленьких собачок тонкі та крихкі, тому потрапивши на слизьку поверхню вони можуть просто зламатися.

Ліжечко для вихованця краще влаштувати подалі від батарей і вікон, оскільки ні протяги, ні сильна спека здоровʼя йому не додадуть. Сама лежанка повинна бути мʼякою і зручною, але такою, яку собака не захоче і не зможе розірвати на клаптики. Бажано на лежанку вдягти наволочку – це значно спростить догляд за нею. І важлива умова: лежбище має бути влаштоване максимально близько до підлоги, адже стрибки з високої поверхні можуть призвести до травм лапок.

Дресирування

Той-терʼєри досить розумні собачки, але можуть просто не слухати команди через бажання пограти. Власне, і виховувати їх потрібно через гру. Підвищувати голос і карати в разі непослуху не слід, інакше собака взагалі перестане слухати господаря. Краще намагатися виразно і дохідливо пояснювати малюкові, що саме від нього вимагається, а за кожен успіх нагороджувати невеликими ласощами. Також можна схитрувати і влаштувати улюбленцеві маленьке покарання: перестати звертати на нього увагу. Така поведінка образить малюка, але незабаром він прибіжить до господаря сам і стане більш слухняним.

Ось такого забавного вихованця можна завести у себе вдома, особливо якщо Вам нудно. Малюк буде радувати господаря і з задоволенням його всюди супроводжувати. А натомість йому потрібна лише увага, турбота і любов.

Також буде цікаво: Німецький ягдтерʼєр