Озон в аквариуме - плохо или хорошо?

Багато акваріумістів напевно стикалися з таким явищем, як помутніння води в акваріумі. Воно спостерігається у разі порушення біологічної рівноваги. Бактерії та водорості починають активно розмножуватися, вода стає каламутною, зʼявляється неприємний запах. Особливо часто таке трапляється, якщо жорсткість низька, а рН, навпаки, досить висока.

Існує кілька способів боротьби з цим неприємним явищем, і сьогодні ми розповімо про один з них – озонування води. Озон О3 – сильнодіюча дезінфікуюча та окислювальна речовина, для отримання якої в домашніх умовах використовуються спеціальні прилади – озонатори (їх можна придбати у зоомагазинах). Якщо акваріум систематично озонувати, то вже за два-три дні вода в ньому помітно посвітлішає, а через тиждень стане кришталево прозорою. Зникне і поверхнева плівка, що утворилася.

Процес озонування акваріумної води виконує одночасно два завдання: дезінфікує воду та окислює деякі органічні речовини. Маючи велику дифузійну здатність, Озон легко проникає в нижні, найбільш заражені шари води в акваріумі.

Що потрібно знати про озонування? Газ нагнітають компресором із хлорвініловими шлангами (вони не руйнуються Озоном). Подають його, пропускаючи крізь фільтри, де також повинні бути використані інертні матеріали до озону. Щоб уникнути озонового витоку цілісність обладнання (шланги, мембрани, клапани), яке використовується для озонового насичення води в акваріумній ємності, потрібно постійно перевіряти. Крім того, у ємності, де виробляють озонування води, не повинно бути металевих предметів.

Бактерицидна дія Озону починається при досягненні критичної для бактерій дози, що дорівнює 0,4–0,5 мг на літр води, що обробляється. При цьому відбувається повна дезінфекція води. Механізм дії озону полягає в руйнуванні бактеріальних протеїнів і здійснюється через дифузію озону через мембрану клітини в цитоплазму з подальшим ураженням життєвих центрів бактерій.

Цей газ чудово справляється з такими представниками патогенної мікрофлори, як:

• бактерії;
• віруси;
• мікрогрибки;
• джгутикові та ін.

В той же час озон не вбиває корисних бактерій. Не тому, що він має вибірковість по відношенню до мікрофлори, просто ці бактерії у вільній воді не містяться, вони живуть у грунті на дні та в субстраті біологічних фільтрів.

Важливо те, що Озон має кілька переваг у порівнянні з іншими окислювачами, наприклад: фтором, хлором, перекисом водню та перманганатом калію:

• після розпаду у воді залишається тільки Кисень, який життєво необхідний усьому живому, не зсуває активну реакцію води рН і не змінює хімічного складу води;
• істотна перевага озонування полягає в тому, що після обробки Озон не залишає у воді шкідливих речовин;
• озон, що випаровується, стійкістю не має: при кімнатній температурі він знову розпадається, перетворюючись на менш активний Кисень. Сліди цього газу, токсичного для гідробіонтів, видаляються за нетривалий час.

Озонування застосовують у таких випадках:

• при порушенні біобалансу, що виражається у бурхливому розмноженні різних мікроорганізмів,
• для зменшення ризику поширення рибних акваріумних інфекцій, а також у боротьбі з деякими хворобами;
• для санації місць ікрометання;
• для санації води, що використовується під час перевезення риб;
• для дезінфекції новопридбаних риб та рослин.

В той же час необхідно враховувати, що надмірно озонована вода шкідлива і навіть небезпечна для риб та рослин. Дотик збагачених озоном бульбашок повітря з покривами тіла риб і ніжною тканиною зябрових пелюсток може викликати їхнє сильне роздратування. Дуже часто відзначається висока чутливість до озону ікри, але водночас озонування води (для судин обʼємом близько 200 мл протягом 1–3 хвилин) підвищує життєздатність ікри та виклювання личинок на 80–90%.

З вищесказаного випливає, що позитивний ефект від застосування Озону досягається лише при правильному його дозуванні. Застосовувати Озон краще за все без мешканців акваріума. Так, краще озонувати нерестилища до посадки в них риб, а воду перед її заливкою в заселений акваріум. Воду заселеного акваріума озонують за допомогою найпростішого зовнішнього фільтра (у останньому випадку озонатор слід включати двічі на добу, вранці та ввечері на 10-15 хвилин. При цьому потрібно враховувати, що Озон набагато краще розчиняється у воді, ніж кисень (при 20 градусах у 100 обʼємах води – 3 обʼєми кисню та 45 обʼємів озону), а його надлишок у воді може виявитися шкідливим та навіть небезпечним для рослинного та тваринного світу акваріуму .