Отит у собак — Симптомы, лечение, препараты
Отит у собак — це запальне захворювання вушного каналу, яке може мати алергічне, інфекційне або вірусне походження. У силу специфічної будови вуха ця хвороба зустрічається дуже часто та вимагає кваліфікованого лікування. Отит доставляє собаці серйозний дискомфорт, а при відсутності своєчасної і правильно підібраної терапії може перейти у хронічну стадію і викликати небезпечні ускладнення аж до повної втрати слуху.
Основні причини захворювання
Перед тим, як лікувати отит у собак потрібно точно встановити причину захворювання. До найбільш поширених факторів, що провокують хворобу, належать:
- Ослаблення імунітету — на тлі цього погіршується захисний барʼєр організму, починається активне розмноження хвороботворних бактерій і грибкових спор.
- Надмірно густий шерстяний покрив у вушному проході гальмує нормальне виведення секрету, погіршує надходження кисню і підсилює функціонування залоз.
- Алергічна реакція — супроводжується зниженням місцевого імунного барʼєру і посиленим виробленням вушної сірки.
- Пухлини і нарости у вусі — такі пухлини можуть травмуватися, гноїтися і кровоточити, викликаючи запальні ураження.
- Вушні кліщі харчуються клітинами раковини, пошкоджуючи шкіру і викликаючи її запалення.
- Проникнення рідини — застій вологи провокує швидке розмноження патогенних мікроорганізмів.
- Гормональні порушення — збої в роботі ендокринної системи викликають посилене вироблення сірки, створюючи сприятливі умови для розмноження бактерій.
Також причинами отиту можуть стати спадкова схильність і неправильне харчування. Надмірна кількість солодких продуктів викликає підвищений рівень у вушній сірці цукру — це створює відповідну обстановку для інфекційно-запальних процесів.
Отит у собак може бути викликаний попаданням чужорідного тіла до вушного проходу — сторонній предмет погіршує доступ кисню, подразнює нервові закінчення. Сірчаний секрет виробляється у підвищеній кількості, викликаючи запалення тканин.
Породи зі схильністю до отиту
Деякі породи собак мають природну схильність до отиту, повʼязану зі специфікою анатомічної будови органів слуху.
У більшості випадків ця хвороба розвивається у псів із великими, масивними, обвислими вухами — це представники породи такса, басет-гаунд, кокер-спанієль. У постійно закритих слухових каналах погіршується «вентиляція», завдяки чому прискорюється розмноження хвороботворних бактерій.
Не менш часто отит зустрічається серед східноєвропейських вівчарок, оскільки анатомічна будова органів слуху дозволяє частинкам пилу і мікроорганізмам із легкістю проникати всередину.
До групи ризику належать також пси, які люблять плавати, проживають в регіонах із підвищеною вологістю повітря або мають безліч складок на морді.
Різновиди отиту
Отит у собак має кілька різновидів залежно від причини розвитку і типу збудника, симптоматики, локалізації та наявності виділень.
- Первинний і вторинний — первинний вважається самостійним захворюванням і виникає вкрай рідко. Вторинний розвивається на тлі підвищеної активності вірусів, бактерій і грибків.
- По анатомічному розташуванню — зовнішній, середній і внутрішній. Зовнішній отит у собак вражає вушну раковину і не зачіпає перетинку, середній — практично всі основні тканини органу. Внутрішній належить до найнебезпечніших форм.
- За походженням — грибковий, верукозний, паразитарний, бактеріальний та алергічний отит.
- За типом виділень — гнійний або ексудативний. Гнійний отит у собаки супроводжується виділенням смердючих мас гнійного типу, ексудативний посиленим виробленням сірки.
За характером перебігу хвороби розрізняють гострий і хронічний отит. У першому випадку симптоми виникають різко і доставляють тварині серйозне занепокоєння. Хвороба супроводжується підвищенням температури тіла, ознобом, печінням і болем у вусі, а також рясними, густими виділеннями.
Хронічний отит у собак не має яскраво виражених ознак. Він характеризується «змазаністю» симптоматики і тривалим перебігом, тому цю форму хвороби дуже складно своєчасно виявити.
Симптоми отиту у собаки
Симптоми отиту у собаки можуть бути різноманітними. Прояви захворювання залежать від його форми і ступеня тяжкості, індивідуальних особливостей організму пса і його імунної системи.
Поширені ознаки отиту:
- пес проявляє занепокоєння, намагається почухати вуха і трясе головою;
- спроби почухати вуха викликають у вихованця жалібне скиглення;
- вуха тварини червоні, набряклі та гарячі на дотик;
- тварина не дозволяє доторкнутися до голови;
- рясні, часто смердючі виділення зі слухових проходів;
- у вушному каналі можна помітити скупчення великої кількості сірки;
- шерсть біля вушної раковини починає випадати, можлива поява кровоточивих ранок і виразок.
При прогресуванні захворювання погіршується загальне самопочуття собаки — збільшуються лімфатичні вузли під його щелепою, підвищується температура тіла. У тварини погіршується або повністю зникає апетит, вихованець стає неспокійним, дратівливим і навіть агресивним.
Діагностика отиту
Для діагностики отиту у собаки ветеринар не тільки проводить повний огляд тварини, але і уточнює деякі важливі моменти — особливості його раціону, рівень фізичної активності та частоту вигулів, наявність хронічних захворювань і щеплення.
Для визначення типу і збудника захворювання призначаються діагностичні обстеження:
- вивчення зіскрібка з вуха і крові зі слухового проходу;
- компʼютерна томографія або МРТ;
- рентгенографія;
- отоскопія або інструментальний метод.
Препарати від отиту для собак підбираються на основі результатів проведених обстежень і точного визначення причини захворювання. Ні в якому разі не слід займатися самолікуванням, тому що всі різновиди отиту вимагають певної терапії, наприклад, бактеріальний отит у собак не вийде вилікувати препаратами проти грибкових уражень вух.
Лікування отиту у собак
Лікування отиту у собак у домашніх умовах вимагає комплексного підходу. Воно спрямоване на усунення першопричини вушної патології, боротьбу із запальним процесом, почервонінням, набряком і хворобливими відчуттями.
Для лікування застосовуються медикаментозні препарати з різних фармакологічних груп, що випускаються у формі крапель, рідких розчинів, таблеток та інʼєкцій.
Чим лікувати отит у собаки:
- Препарати для очищення вушних проходів — Епі-отик, Отіфрі й Отоклін. Змочіть у ліках ватний спонж та акуратно протріть вухо вихованцеві легкими масажними рухами.
- Засоби для антисептичної обробки запалених ділянок — Саліциловий спирт, Перекис водню 3%, Хлоргексидин. Тампоном, змоченим у ліках, протирайте запалені вушні раковини пса.
- Мазі з антисептичною і ранозагоювальною дією — Сафродерм, Левомеколь, Санатол. Мазі необхідно наносити на тканини, попередньо оброблені антисептиком, 1-2 рази на добу до повного загоєння.
- Вушні краплі для зняття свербіння, запалення і болю — Отіпакс, Отинум. Лікарські препарати закапуйте по 3 краплі у вушний канал до 4 разів на добу.
- Антибактеріальні краплі — Софрадекс, Отібіовін, Анандін, Ціпромед. Медикаменти використовуються в дозуванні 3-5 крапель тричі на день.
- Краплі із протигрибковою дією — Нітрофунгін, Тербинафін, Клотримазол. Рекомендоване дозування — 4-5 крапель до 5-6 разів на день протягом 3 тижнів.
- Препарати для знищення вушного кліща — Аміктазин, Рольф-клуб, Барс. Такі препарати випускаються у формі крапель, що закапуються по 3-4 краплі у хворе вухо 2-4 рази на добу.
Додатково ветеринар може призначити антибактеріальні та імуномоделюючі препарати. До найбільш поширених антибіотиків належать Цефтриаксон та Амоксицилін — ці медикаменти вводяться тварині внутрішньомʼязово, по 2-4 інʼєкції на добу.
Серед імуномодуляторів найчастіше застосовуються Імунофан і Лігфол, які вводяться псу у вигляді підшкірних або внутрішньомʼязових уколів. Дозування лікарського засобу розраховується індивідуально, в залежності від маси тіла собаки.
Профілактика хвороби
Для попередження розвитку отиту дуже важливо ретельно стежити за гігієною вух у вихованця. Ветеринари рекомендують чистити їх 1-2 рази на тиждень, використовуючи зручні ватні тампони, але не палички (ними можна травмувати ніжну шкіру).
Основні правила профілактики:
- зміцнюйте імунітет тварини — у цьому допомагає повноцінний, збалансований раціон і полівітамінні добавки;
- намагайтеся не допускати переохолодження організму пса;
- стежте за фізичною активністю вихованця, забезпечте йому щоденні прогулянки на свіжому повітрі;
- після купання в домашніх умовах, у річці або іншій водоймі обовʼязково видаліть зайву рідину з вушного проходу, промокнувши її серветкою або ватяним тампоном;
- двічі на тиждень ретельно оглядайте вуха собаки, приділяючи особливу увагу виділенням, їхній консистенції, кольору та запаху.
Отит — це одне із найпоширеніших захворювань у собак, що тягнуть за собою важкі наслідки аж до повної глухоти. Уважне ставлення до стану здоровʼя вихованця, своєчасне відвідування ветеринара і правильно підібране лікування допоможуть повністю вилікувати хворобу і повернути собаці гостроту слуху.